Еволюція

ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ БІЛЬ

Зі збірника «На крилах любові та гумору»·№ 43

ЕволюціяЧорнобильРодинаРідний крайДуховність

слово

Так швидко спливає наш час.
Ось знову прийшла ця дата.
Чорнобильський біль не згас,
Й досі плаче покинута хата.
Де паростки правди, скажи?
Чи довго їх будуть ховати?
Ти правду повік збережи,
Щоб знала її кожна мати.
Біль зріс у дитячих очах,
Де чулись пісні колискові,
Застиг в матерів сльозах,
Де пісня вмира на півслові.
У тернах шляхи - всі для нас,
А долі дві наші - в двобої.
Який в нас зостався запас
І скільки ще жертв за собою?
Все маки горять - наче кров
Синів, що живуть в граніті -
І вчать: не пустіть лихо знов
Гулять йому по білому світі.

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 42

ШЛЯХ ЧОРНОБИЛЯ

Іде весна лісами і полями,
Вже лине в висі солов'їний спів.
Як жаль, що багатьох немає з нами -
Приречених чорнобильських синів.

№ 40

ЧЕРНОБЫЛЬСКИЙ СИНДРОМ

Он смотрит календарь. На нем та дата -
День горя, страха и людской беды.
Не миновала участь и солдата
Превратностей трагической судьбы.

№ 44

ПРОСТИТЕ НАС, РЕБЯТА СВЕТЛОЙ ПАМЯТИ ДРУГА НИКОЛАЯ РУДЕНКО

Я помню, Коля, нашу встречу
И взбудораженный вокзал,
Прощальный наш последний вечер -
Прости меня, я опоздал.