Назад до всіх віршів

Еволюція

ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ БІЛЬ

Порядок у документі: № 44

ЕволюціяЧорнобильРодинаРідний крайДуховність
слово
Так швидко спливає наш час. Ось знову прийшла ця дата. Чорнобильський біль не згас, Й досі плаче покинута хата. Де паростки правди, скажи? Чи довго їх будуть ховати? Ти правду повік збережи, Щоб знала її кожна мати. Біль зріс у дитячих очах, Де чулись пісні колискові, Застиг в матерів сльозах, Де пісня вмира на півслові. У тернах шляхи - всі для нас, А долі дві наші - в двобої. Який в нас зостався запас І скільки ще жертв за собою? Все маки горять - наче кров Синів, що живуть в граніті - І вчать: не пустіть лихо знов Гулять йому по білому світі.
Усі вірші

архів поруч

Читайте також