КАРТОПЛЯ НА ЧЕРЕШЕНІ

Замучила Павла жінка,
Скупа, язиката:
- Обірви, - каже, - черешні,
Всі неси до хати,
А то знову поміняєш
В Мотрі на горілку,
Будеш знову говорити,
Що лиха я жінка.
Не вгледіла - поміняв,
Взяв собі сивухи.
Добру варить її Мотря,
Аж синіють вуха.
- Провчу тебе, скупа бабо, -
Павло засміявся.
Раптом взяв пусте відро,
В свій погреб подався.
Набрав в нього картопельки,
А на верх - черешень.
Менше буде їй роботи,
Закривати легше.
Заходилась його баба
Вже консервувати -
Ледве вискочив живим
Павло тоді з хати.
Бо відро те захотіла
На голову вдіти:
З яких пір черешня стала
Картоплею родити?!