Назад до всіх віршів

Україна — одна, як життя

Люблю я жизнь деревенскую,

Зі збірника «Крилах любові та гумору»59

УкраїнаПриродаДуховність
слово
Люблю я жизнь деревенскую,
Всей избитой душой люблю.
Родную люблю или энскую,
О счастьи ихнем молю.
На развилке дорог ухабистых,
Уж сто лет стоит старый клен.
Он в деревню, разлапистый,
Наверное, тоже влюблен.
Поля с хлебными нивами,
Там красуется маков цвет.
А с дубравами говорливыми
Соловьи встречают рассвет.
Да луга, покрытые росами -
Мать-природа красу ту дала.
Косари со звенящими косами,
Да дурманит хмельная трава!
Деревенька, всегда мне родная,
Моя кровинушка, в веки живи.
Пусть звенит твоя песнь удалая,
А случится горе, ты меня зови.
Усі вірші

архів поруч

Читайте також