Еволюція

ТРАГЕДІЯ НА ЗУПИНЦІ

Порядок у документі: № 39

ЕволюціяВійна й історіяРодинаПрирода

слово

Вирує місто і шумить, Снують машини: білі, сині... Попід зупинкой хтось лежить, Ідти не має більше сили. - Напивсь, свиня, - хтось пробурчав, - Мабуть, закуски було мало... Він ще раз голову підняв - І враз життя у нім не стало. Лежить цей сивий ветеран, Останній погляд втупив в небо. Мов посилає докір нам, За холод, байдужість до себе. Скосив безжалісний інфаркт, А записали в ранг хмільного. Не було доброти тут. Факт - Тверезі не надали допомоги.

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 41

ЧЕРНОБЫЛЬСКИЙ СИНДРОМ

Он смотрит календарь. На нем та дата -
День горя, страха и людской беды.
Не миновала участь и солдата
Превратностей трагической судьбы.

№ 45

ПРОСТИТЕ НАС, РЕБЯТА СВЕТЛОЙ ПАМЯТИ ДРУГА НИКОЛАЯ РУДЕНКО

Я помню, Коля, нашу встречу
И взбудораженный вокзал,
Прощальный наш последний вечер -
Прости меня, я опоздал.

№ 38

СУСІДУ-ВЕТЕРАНУ

Вже життя повернуло на осінь,
Вже дитинство з'являється в снах.
Він сидить на дивані потертім
У застійних стареньких штанах.