Еволюція
АФГАНСЬКИЙ СИНДРОМ
Порядок у документі: № 46
ЕволюціяВійна й історіяРодинаДуховність
слово
Плаче душа і ниють рани...
У снах і досі він ще там -
Бере висотку, де душмани...
Це біль його - Афганістан.
Дитячі очі - як вуглини,
А він націлив автомат.
Від той халупи - купи глини
Та „Плі!" командує сержант.
А в очах застигло небо,
Застиг у них дитячий жах.
Немов питає: що ще треба
Для вас, чужих, у цих краях?
Вже після пролитої крові
З'явилось перше відчуття:
Відрізняють нас лише мови,
Та в нас усіх - одне життя.
І в нього також була мати,
А зараз він під камінням лежить.
Нема сім'ї, немає хати,
Невинна кров біжить, біжить...
архів поруч
Читайте також
№ 45
ПРОСТИТЕ НАС, РЕБЯТА СВЕТЛОЙ ПАМЯТИ ДРУГА НИКОЛАЯ РУДЕНКО
Я помню, Коля, нашу встречу И взбудораженный вокзал, Прощальный наш последний вечер - Прости меня, я опоздал.
№ 41
ЧЕРНОБЫЛЬСКИЙ СИНДРОМ
Он смотрит календарь. На нем та дата - День горя, страха и людской беды. Не миновала участь и солдата Превратностей трагической судьбы.
№ 44
ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ БІЛЬ
Так швидко спливає наш час. Ось знову прийшла ця дата. Чорнобильський біль не згас, Й досі плаче покинута хата.