Еволюція

АФГАНСЬКИЙ СИНДРОМ

Зі збірника «На крилах любові та гумору»·№ 45

ЕволюціяВійна й історіяРодинаДуховність

слово

Плаче душа і ниють рани...
У снах і досі він ще там -
Бере висотку, де душмани...
Це біль його - Афганістан.
Дитячі очі - як вуглини,
А він націлив автомат.
Від той халупи - купи глини
Та „Плі!" командує сержант.
А в очах застигло небо,
Застиг у них дитячий жах.
Немов питає: що ще треба
Для вас, чужих, у цих краях?
Вже після пролитої крові
З'явилось перше відчуття:
Відрізняють нас лише мови,
Та в нас усіх - одне життя.
І в нього також була мати,
А зараз він під камінням лежить.
Нема сім'ї, немає хати,
Невинна кров біжить, біжить...

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 44

ПРОСТИТЕ НАС, РЕБЯТА СВЕТЛОЙ ПАМЯТИ ДРУГА НИКОЛАЯ РУДЕНКО

Я помню, Коля, нашу встречу
И взбудораженный вокзал,
Прощальный наш последний вечер -
Прости меня, я опоздал.

№ 40

ЧЕРНОБЫЛЬСКИЙ СИНДРОМ

Он смотрит календарь. На нем та дата -
День горя, страха и людской беды.
Не миновала участь и солдата
Превратностей трагической судьбы.

№ 43

ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ БІЛЬ

Так швидко спливає наш час.
Ось знову прийшла ця дата.
Чорнобильський біль не згас,
Й досі плаче покинута хата.