Україна - одна, як життя

КОЛЮЧИЙ ХЛІБ

Зі збірника «На крилах любові та гумору»·№ 53

УкраїнаРодинаДуховність

слово

Чи плакати, чи сміятись -
Чим ви завинили?
Богом послані нащадки,
Діти наші милі.
Знайшлися можновладці -
Гірко плакать стали,
Що ви норму у потребах дуже перебрали,
Що ложки у вас великі, що перекормили,
А у вас й ходить по світу ще немає сили.
Може й матері немає, щоб нагодовула,
Може сила нечистая долю вашу вкрала,
Яка ходить сиротою по білому світу.
І немає вам від неї навіть і привіту,
Щоб до когось пригорнутись,
Відчути турботу,
Щоб шмат хліба не колов
Дитячого рота.

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 54

МОЛОДЫМ МАТЕРЯМ

Воскресный день в одном приюте,
Опрятно убрана кровать.
Стоит мальчишка сероглазый
И на лице - тоски печать.

№ 51

ДОРОГА ДО РИМУ

З далекого краю
Вернулась вона -
В очах є надія,
Та доля сумна.

№ 56

ЛЮБОВЬ И СИЛА

Осветив небосвод, покатилась звезда,
Ярко вспыхнув, где-то угасла.
Я ночами ждала и любовь берегла,
Но она оказалась напрасной.