Україна — одна, як життя

КОЛЮЧИЙ ХЛІБ

Порядок у документі: № 55

УкраїнаРодинаДуховність

слово

Чи плакати, чи сміятись - Чим ви завинили? Богом послані нащадки, Діти наші милі. Знайшлися можновладці - Гірко плакать стали, Що ви норму у потребах дуже перебрали, Що ложки у вас великі, що перекормили, А у вас й ходить по світу ще немає сили. Може й матері немає, щоб нагодовула, Може сила нечистая долю вашу вкрала, Яка ходить сиротою по білому світу. І немає вам від неї навіть і привіту, Щоб до когось пригорнутись, Відчути турботу, Щоб шмат хліба не колов Дитячого рота.

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 56

МОЛОДЫМ МАТЕРЯМ

Воскресный день в одном приюте,
Опрятно убрана кровать.
Стоит мальчишка сероглазый
И на лице - тоски печать.

№ 53

ДОРОГА ДО РИМУ

З далекого краю
Вернулась вона -
В очах є надія,
Та доля сумна.

№ 58

ЛЮБОВЬ И СИЛА

Осветив небосвод, покатилась звезда,
Ярко вспыхнув, где-то угасла.
Я ночами ждала и любовь берегла,
Но она оказалась напрасной.