Україна — одна, як життя
УКРАЇНА
Порядок у документі: № 54
УкраїнаРодинаПрирода
слово
Україно, мати рідна! Будеш сиротіти -
Виїжджають за кордон твої рідні діти.
І поля твої багаті, і сади квітучі
Поміняли на заморські борделі смердючі.
Чи тобі вже не потрібні руки працьовиті?
Чого дочкам і синам за кордоном скніти?
Чого цвіт наш України на когось гне спину?
А деяким безталанним лягать в домовину...
Кого будеш під вінець ти благословляти,
Кого будеш научати дітей пеленати?
Не чуть крику дитячого,
Стоять пусті хати
І співаєм - ще не вмерла,
Не буде вмирати.
...Виглядає посивіла
Своїх діток мати.
Із словом „люблю" на вустах.
архів поруч
Читайте також
№ 53
ДОРОГА ДО РИМУ
З далекого краю Вернулась вона - В очах є надія, Та доля сумна.
№ 52
ЩОБ ЦВІВ РІД НАШ УКРАЇНСЬКИЙ
Гарні наші українки, Прекрасні в коханні - Не знайдете кращу жінку, І не безталанні.
№ 57
МАЛЕНЬКИМ ТРОЯНДАМ
Темна ніч розпустила вже крила, Місто стомлене майже вже спить. По дорозі йде дівчинка мила, А куди то вона так спішить?