КРАЩЕ Б СПАЛИВ

- Вже давно пора женитись, -
Каже сину мати. -
Мала б я оце онуків,
Була б радість в хаті.
Якщо сам знайти не можеш,
То - через газету.
Є багато там об'яв,
Пришлють ще й портрета.
Промайнув якийсь там час,
Знайомство здійснилось -
Замочили його добре,
Довго й веселились.
А Микола від радості
На сьомому небі:
Не зна, жінку де садить,
Як вдовольнить потреби.
З'їли вже вони свиню,
До курей добрались!..
Швидко сплив щасливий час,
Як вони побрались.
Але трапилось в неділю -
Встав Микола рано,
Замість жінки на подушці
Записка духмяна:
„Прощавай ти, мій коханий,
Голос солов'їний,
Може я колись приїду,
Як підростуть свині.
А на згадку, моє серце,
Взяла цінні речі,
Хоч і тяжко таке брати
На жіночі плечі".
- Краще б був її спалив
Газету прокляту,
Бо немає ні свині,
Ні речей півхати.