КРАЩЕ Б СПАЛИВ

- Вже давно пора женитись, - Каже сину мати. - Мала б я оце онуків, Була б радість в хаті. Якщо сам знайти не можеш, То - через газету. Є багато там об'яв, Пришлють ще й портрета. Промайнув якийсь там час, Знайомство здійснилось - Замочили його добре, Довго й веселились. А Микола від радості На сьомому небі: Не зна, жінку де садить, Як вдовольнить потреби. З'їли вже вони свиню, До курей добрались!.. Швидко сплив щасливий час, Як вони побрались. Але трапилось в неділю - Встав Микола рано, Замість жінки на подушці Записка духмяна: „Прощавай ти, мій коханий, Голос солов'їний, Може я колись приїду, Як підростуть свині. А на згадку, моє серце, Взяла цінні речі, Хоч і тяжко таке брати На жіночі плечі". - Краще б був її спалив Газету прокляту, Бо немає ні свині, Ні речей півхати.