Надія, віра й любов
СВИНІ НЕ ВИННІ
Порядок у документі: № 157
Надія, віра й любовРодинаРідний край
слово
Якось вранці у колгосп
„Зверху" подзвонили,
Що приїде кандидат,
Шоб гарно зустріли.
Кандидат у Президенти -
Начальство „високе",
Тож зібралось все село,
Щоб глянути збоку.
Стоять жінки, все чекають,
Та й ведуть розмову:
- Неодмінно проголосять
Тут якусь промову...
Про пенсії запитаєм,
А ще - про зарплату,
Чи ще довго про село,
Будуть отак дбати?
Ледь добрався той кортеж -
Дорога ж розбита.
Кандидат махнув рукою -
І майнула свита.
Ті машини враз рвонули
На комплекс свинячий.
Ніхто того кандидата
Добре й не побачив.
Хтось в натовпі розсміявся
Й нумо промовляти:
- Кандидату не соромно
Для свиней брехати...
Тільки, де він виростав?
З якого коріння?
Але ясно нам одне -
Свині тут не винні.
архів поруч
Читайте також
№ 138
НОСТАЛЬГІЯ КОХАННЯ
Мандрував я по світу багато, Та завжди пам'ятав головне - Де чекала мене моя мати - Про те рідне, прекрасне Тальне.
№ 158
КОЛИСКОВА ДЛЯ ДОРОСЛИХ
Депутати для порядку Кажуть - любимо народ, І хапають (сходить гладко!) Хто квартиру, хто - завод.
№ 161
СТАРА-НОВА БАЙКА
Коли послухаєш парламент, Де, мов у вулику, шумить, Згадаєш байку - рака, лебідя І щуку; і віз, що так й стоїть.