У ДОРОГУ ПО ДОПОМОГУ

Ухопив Павло „кравчучку" І спішить в дорогу, Бо почув, що привезли В місто допомогу. - А хто її надає?- Тут Кіндрат питає, - Та в Німеччині про нас Хтось таки та дбає: Всякі речі нам привозять, Які вже носили... - Дожились ми, Павло, - Слухать нема сили. Я в обмотках Берлін брав, Бачив їх персони... А тепер оце доживсь - Ношу з них кальсони! Викидають там машини, Яких їм не треба, А ми, бідні, підбираєм - Хай нам коптять небо. І сміття везуть до нас (В нас землі багато), Щоб праправнукам ще нашим Було що збирати. А де ж гордість українці? Чом її не стало? А чи гордість нам Європа Доларом приспала? Чи ми так уже збідніли, Справи такі кепські, Що робимо з України Смітник європейський?