У ДОРОГУ ПО ДОПОМОГУ

Ухопив Павло „кравчучку"
І спішить в дорогу,
Бо почув, що привезли
В місто допомогу.
- А хто її надає?-
Тут Кіндрат питає,
- Та в Німеччині про нас
Хтось таки та дбає:
Всякі речі нам привозять,
Які вже носили...
- Дожились ми, Павло, -
Слухать нема сили.
Я в обмотках Берлін брав,
Бачив їх персони...
А тепер оце доживсь -
Ношу з них кальсони!
Викидають там машини,
Яких їм не треба,
А ми, бідні, підбираєм -
Хай нам коптять небо.
І сміття везуть до нас
(В нас землі багато),
Щоб праправнукам ще нашим
Було що збирати.
А де ж гордість українці?
Чом її не стало?
А чи гордість нам Європа
Доларом приспала?
Чи ми так уже збідніли,
Справи такі кепські,
Що робимо з України
Смітник європейський?