„ЗЕМЛЕТРУС"

Сидить песик на базарі, Безупину виє. Народ дивиться на нього І не розуміє: - Мабуть, буде землетрус Тепер вже в Тальному? Перед цим собаки виють І тікають з дому. А якась стара бабуся: - Він голодний, каже, - Нагодувать його треба, Може, змовкне враже. Дали йому кусень хліба, - І не подивився. Підняв голову ще вище, Ще більше залився. Що йому вже не давали, Геть не підкупити. Відпочине хвилин три І знов давай вити. Лиш дід (яйця продавав): „Знаю я причину. - Песик виє вже від того, Що ще зростуть ціни".