„ЗЕМЛЕТРУС"

Сидить песик на базарі,
Безупину виє.
Народ дивиться на нього
І не розуміє:
- Мабуть, буде землетрус
Тепер вже в Тальному?
Перед цим собаки виють
І тікають з дому.
А якась стара бабуся:
- Він голодний, каже, -
Нагодувать його треба,
Може, змовкне враже.
Дали йому кусень хліба, -
І не подивився.
Підняв голову ще вище,
Ще більше залився.
Що йому вже не давали,
Геть не підкупити.
Відпочине хвилин три
І знов давай вити.
Лиш дід (яйця продавав):
„Знаю я причину. -
Песик виє вже від того,
Що ще зростуть ціни".