Надія, віра й любов

ЕДЕЛЬВЕЙСИ ЩАСТЯ

Зі збірника «На крилах любові та гумору»·№ 128

Надія, віра й любовЛюбовПриродаДуховність

слово

Вершини вкриті снігами,
Внизу едельвейси цвітуть.
Отак і в житті між нами
Кохання і зрада живуть.
Кохання впаде зорепадом
Із всесвіту плеканих мрій -
Радістю, щастям чи градом
Назавжди розбитих надій.
Кохання, як зірка погасне,
Де вже скаче зради Пегас,
Що потопче мрії прекрасні
Та наступить розплати час.
І застигнуть сльози холодні
У перлинах його сухоцвіть.
На кохання душа голодна,
А ночами від болю кричить.
Ось і зрада вже на колінах
У молитві покірна стоїть,
Але кров застигає у жилах,
Бо завжди вона буде жить.
Хай зацвітуть едельвейси,
І троянди - в жіночих руках.
Кохання не зраду їм кнесли

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 129

МАРНІ НАДІЇ

Ми побрались з тобою, кохана,
Стали вже на весільний рушник.
В храмі Божому нас повінчали:
Ти дружина, а я чоловік.

№ 130

НІЧ ЗАКОХАНИХ

Біля Тікича вперше зустріла
Тальнівчанка кохання своє.
Чорнобрива, струнка і вродлива,
Блакить неба в очах виграє.

№ 125

ГОРОД ЮНОСТИ

Стоит на Полесье зеленом,
Окутан каймою лесной -
Прекрасный родной и любимый,
И с гордой своей сединой.