Надія, віра й любов

ЕДЕЛЬВЕЙСИ ЩАСТЯ

Порядок у документі: № 139

Надія, віра й любовЛюбовПриродаДуховність

слово

Вершини вкриті снігами, Внизу едельвейси цвітуть. Отак і в житті між нами Кохання і зрада живуть. Кохання впаде зорепадом Із всесвіту плеканих мрій - Радістю, щастям чи градом Назавжди розбитих надій. Кохання, як зірка погасне, Де вже скаче зради Пегас, Що потопче мрії прекрасні Та наступить розплати час. І застигнуть сльози холодні У перлинах його сухоцвіть. На кохання душа голодна, А ночами від болю кричить. Ось і зрада вже на колінах У молитві покірна стоїть, Але кров застигає у жилах, Бо завжди вона буде жить. Хай зацвітуть едельвейси, І троянди - в жіночих руках. Кохання не зраду їм кнесли

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 138

НОСТАЛЬГІЯ КОХАННЯ

Мандрував я по світу багато,
Та завжди пам'ятав головне -
Де чекала мене моя мати -
Про те рідне, прекрасне Тальне.

№ 140

МАРНІ НАДІЇ

Ми побрались з тобою, кохана,
Стали вже на весільний рушник.
В храмі Божому нас повінчали:
Ти дружина, а я чоловік.

№ 141

НІЧ ЗАКОХАНИХ

Біля Тікича вперше зустріла
Тальнівчанка кохання своє.
Чорнобрива, струнка і вродлива,
Блакить неба в очах виграє.