МАРНІ НАДІЇ

Ми побрались з тобою, кохана,
Стали вже на весільний рушник.
В храмі Божому нас повінчали:
Ти дружина, а я чоловік.
Думав, будеш обід готувати
І народиш хороших дітей.
Будем жити, у щасті співати,
Як закоханий наш соловей.
Перед Богом любить обіцяла,
Поклялась поруч йти до кінця.
Ти цвіла, мов троянда духмяна,
А під вечір розбила серця.
Твоє серце було під фатою,
Іще гірко було на вустах.
Ти для мене була вже чужою
Із зрадливим коханням в очах.
Заспівала тужливо мобілка -
Цей новітній технічний прогрес.
І втекла раз повінчена жінка -
Сіла ти у крутий „Мерседес".
А я, мила, і досі чекаю,
І любов моя справжня, жива.
Повертайся, кохана, благаю
Замість „Мерса" куплю „Жигуля"...