Надія, віра й любов
ПРО МАМУ
Порядок у документі: № 151
Надія, віра й любовРодинаЛюбовПриродаДуховність
слово
Сонце світить і вітер співає,
Виграє у просторі блакить.
Тільки мами на світі немає,
Натрудилась, у вічності спить.
Не забуть мені рук материнських,
Її лагідних, ніжних очей.
Таких чистих, завжди променистих,
Біль недоспаних в смутку ночей.
Скільки радості, скільки печалі
Її доля на світі несла.
Мало щастя матуся пізнали
Та в душі доброту берегли.
Вона дітям вселяла надію,
Прокладала нам шлях в майбуття,
Щоб здійснилися плекані мрії
На тернистих дорогах життя.
Можна випити за кохану,
Піднять келиха знову і знов.
Але гріх забувати про маму
І її неповторну любов.
архів поруч
Читайте також
№ 140
МАРНІ НАДІЇ
Ми побрались з тобою, кохана, Стали вже на весільний рушник. В храмі Божому нас повінчали: Ти дружина, а я чоловік.
№ 138
НОСТАЛЬГІЯ КОХАННЯ
Мандрував я по світу багато, Та завжди пам'ятав головне - Де чекала мене моя мати - Про те рідне, прекрасне Тальне.
№ 130
НЕЖНОСТЬ ПАМЯТИ ВАЛЕНТИНЫ. БОЙКО
Чтоб не было любви конца Не забывай ее начала. Когда стучали в такт сердца И нежность душу наполняла.