Надія, віра й любов
КРИНИЦЯ МУДРОСТІ
Порядок у документі: № 150
Надія, віра й любов
слово
Багато на світі цікавого є,
Багато ми хочем пізнати -
Бібліотека знання нам дає,
Щоб у пітьмі не блукати.
Був мудрим із мудрих наш князь Ярослав,
І книги любив він читати,
Всю мудрість постійно у книгах черпав,
Наповнював ними палати.
Книжки теж горіли, мов долі людські,
Та потім в віках оживали.
І знов проростали наук пелюстки,
Хоча їх топтали вандали.
Бо в книгах - і мудрість, і слово живе,
А вічного вбити не можна.
Ніколи, ніколи воно не помре,
Епоха про це знає кожна.
До бібліотек поспішайте завжди,
Нове пізнавайте щоразу.
Вершини знання щоб досягти,
Де раді вам кожного разу.
архів поруч
Читайте також
№ 149
ТАЛЬНІВСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ НА ЇЇ СТОРІЧЧЯ
Сто весен пролетіло і сто зим, Як тальнівцям двері ти відкрила, Їх чарувала словом золотим, Їм мовою книжок ти говорила.
№ 151
ПРО МАМУ
Сонце світить і вітер співає, Виграє у просторі блакить. Тільки мами на світі немає, Натрудилась, у вічності спить.
№ 148
НЕСКОЛЬКО СТРОК СТОМАТОЛОГАМ
Визжит неумолимо бормашина, На зуб больной устремлены глаза. И отступает боль упрямая ревниво, Которую порой омоет и слеза.