ТАЛЬНІВСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ НА ЇЇ СТОРІЧЧЯ

Сто весен пролетіло і сто зим,
Як тальнівцям двері ти відкрила,
Їх чарувала словом золотим,
Їм мовою книжок ти говорила.
І незабаром паростки зросли,
До знань і світла стелячи дорогу,
Сторицею у людях проросли,
Несли для серця і душі підмогу.
Несли Надію, Віру і Любов
В тяжкі часи, коли горіли долі.
А ти жила і множилася знов
Попри роки наруги і сваволі.
Бо ти завжди в собі знання несла
І говорила про усе прекрасне.
Сто літ - слуга ти свого ремесла,
І тисячу іще потопчем рясту.
Не заросте сюди тальнівців шлях,
Щасти тобі і в новому столітті.
Хай квітне радість в тебе у очах
У новому житті і розмаїтті!