Еволюція
ЯКА МАТИ ВАС РОДИЛА
Зі збірника «На крилах любові та гумору»№ 49
ЕволюціяРодинаУкраїнаДуховність
слово
Владолюбці за душами Нашими полюють. М'яко стелють, обіцяють: - Народ нагодуєм... Обірвана, обшарпана, Знай собі гуляє Наша доля безталанна, Щастя все шукає. Десять років над прірвою В надії літає І омріяне майбутнє Своє виглядає. Владолюбці обіцяють Нам золоті гори, А деякі правдолюбці, Нелюди-потвори, Обкрадають та вивозять Собі за кордони. Виростила ти їх, ненько, Синочків проклятих, Колисала, пеленала, Україно-мати. Годувала своїм хлібом, Молочком поїла. Краще б ти їх у колисці Колись задушила. Не твої вони сини, Не твоєї крові. Запроданці-лицеміри Без рідної мови. Народ думає, як вижить, Мафія - гуляє! Кажуть, рівні перед Богом Голодний і ситий. Швидше сатана привчив Отаке терпіти. „Апостоли" хочуть влади І б'ють себе в груди, Кожний каже: „Зроблю краще. Повірте нам, люди". Ми ж для них лиш байстрюки І будем такими - Вони були „безгрішними", Стануть ще й „святими". Обкрадають твій народ, Наша рідна мати, Добре відають, що творять - Мурують палати, Заробили по всім світі Недоброї слави. Обдирають пройдисвіти, І немає кари. Все мурують за кордоном Хатинки „маленькі", Мабуть будуть скоро драпать З України-неньки. Час розплати все ж прийде, Недовго чекати, Покарає пройдисвитів Отих Божа Мати.
архів поруч
Читайте також
№ 47
ЕВОЛЮЦІЯ
Немов військо Чингисхана Пройшло по Вкраїні. Стоять ферми обідрані, Не хрюкають свині.
№ 45
АФГАНСЬКИЙ СИНДРОМ
Плаче душа і ниють рани... У снах і досі він ще там - Бере висотку, де душмани... Це біль його - Афганістан.
№ 44
ПРОСТИТЕ НАС, РЕБЯТА СВЕТЛОЙ ПАМЯТИ ДРУГА НИКОЛАЯ РУДЕНКО
Я помню, Коля, нашу встречу И взбудораженный вокзал, Прощальный наш последний вечер - Прости меня, я опоздал.