ПЕРЛИНА ДЛЯ ЩАСТЯ

У кожного є Батьківщина, І місто є рідне своє. До тебе душа моя лине, Колиско дитинства, Тальне. Не можна Тальне не любити В квітучих чудових садах, Людей працьовитих і щирих І хліб золотий на ланах. У райдужнім сяйві світанків Краса навкруги заграє, Загадка мисливського замку Прекрасний сонет додає Тут вабить краса лісопарку, Де фея прекрасна живе. Тут скеля кохання до ранку Закоханим рай стереже. В мисливському замку сховались Минулих часів таїна, Ми в нього давно закохались, Єднає нас доля одна. Дерева схилились над ставом, Вмивають в нім руки свої, Мелодії мчать водоспадом, Мінорно звучать солов'ї. Ген-ген з висоти косогору Пагорб старий вигляда. Ділиться Тікич з ним горем, Мутна стала в ньому вода. Століття минуло двадцяте, А що ж нам готує нове? Будуймо майбуття завзято, Розквітне щастям Тальне! Із святом тебе, рідне місто! Любові і щастя тобі, І щастя і помислів чистих, І миру тобі назавжди!