ПЕРЛИНА ДЛЯ ЩАСТЯ

У кожного є Батьківщина,
І місто є рідне своє.
До тебе душа моя лине,
Колиско дитинства, Тальне.
Не можна Тальне не любити
В квітучих чудових садах,
Людей працьовитих і щирих
І хліб золотий на ланах.
У райдужнім сяйві світанків
Краса навкруги заграє,
Загадка мисливського замку
Прекрасний сонет додає
Тут вабить краса лісопарку,
Де фея прекрасна живе.
Тут скеля кохання до ранку
Закоханим рай стереже.
В мисливському замку сховались
Минулих часів таїна,
Ми в нього давно закохались,
Єднає нас доля одна.
Дерева схилились над ставом,
Вмивають в нім руки свої,
Мелодії мчать водоспадом,
Мінорно звучать солов'ї.
Ген-ген з висоти косогору
Пагорб старий вигляда.
Ділиться Тікич з ним горем,
Мутна стала в ньому вода.
Століття минуло двадцяте,
А що ж нам готує нове?
Будуймо майбуття завзято,
Розквітне щастям Тальне!
Із святом тебе, рідне місто!
Любові і щастя тобі,
І щастя і помислів чистих,
І миру тобі назавжди!