Тарасове слово
ПОМИРАЄ ХАТА
Порядок у документі: № 6
Тарасове словоРодинаЛюбовРідний крайДуховність
слово
Поселилася туга в старенькій хаті,
Її ляка руїна й пустота.
А тут жила чиясь старенька мати,
Її любов, турбота, доброта.
А на городі сирота - криниця,
Нема кому набрати тут води.
Дуплястим вербам тільки мабуть сниться
Стара бабуся у своїй журбі.
Вже похилилась ця убога хата
І стала тихо-тихо помирать.
Хатин таких померло так багато,
Яких уже ніколи не піднять.
Хати вмирають і ніхто не плаче -
Це помирає наше майбуття.
Хіба ніхто цього не бачить?
Село помре - то щезне і життя.
Не чуть пісень тут, не чути сміху,
Лиш по руїнах бродить німота.
Пішли з життя мов долі злій на втіху
Дитячий сміх, краса і доброта.
архів поруч
Читайте також
№ 4
ПЕРЛИНА ДЛЯ ЩАСТЯ
У кожного є Батьківщина, І місто є рідне своє. До тебе душа моя лине, Колиско дитинства, Тальне.
№ 2
НОСТАЛЬГІЯ КОХАННЯ
Мандрував я по світу багато, Та завжди пам'ятав головне - Де чекала мене моя мати - Про те рідне, прекрасне Тальне.
№ 5
ПРИЛІТАЙТЕ, ЛЕЛЕКИ
Прилітайте лелеки, у наше село І на крилах несіть нам пісні колискові. Це його майбуття і надія життя, І дарунки на щастя чудові.