Памʼять квітами рясніє

ПЕСИМИСТИЧНЕ

Порядок у документі: № 16

ПамʼятьЛюбовПриродаДуховність

слово

Крадеться страх в людські серця Садизм, розмішаний на крові Гуляє в радощах життя - Про доброту немає й мови. Вона десь в мандри подалась І совість повела з собою, А замість віри - пустота Нас проковтнула з головою Віра розстріляна була Або на Соловках вмирала. Тепер лиш трохи ожила Нову чекаючи розправу... Поміж людей садизм зійшов І розпустив криваві руки. Антихрист лізе на престол Ідеї втілюючи в муки. Хто наші душі захистить І хто прикриє нас собою, Коли хороше все мовчить, Лихе кричить лиш сатаною? Присвячується живим і мертвим жертвам голодомору 1932-1933 рр..

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 19

ГОРОД ЮНОСТИ

Стоит на Полесье зелёном
Окутан каймою лесной
Прекрасный, родной и любимый
И гордой свой сединой.

№ 21

ПРОСТИТЕ НАС РЕБЯТА

Светлой памяти друга
Я помню Коля нашу встречу
И взбудораженный вокзал
Прощальный наш последний вечер

№ 25

ЗОЛОТА ПЕРЛИНА

Генії живуть у пам'яті народу,
Їхнє слово поетичне не помре,
А мова рідна - для душі свобода,
Яка в серцях у нації живе.