Памʼять квітами рясніє

СКОРБОТНА МАТИ

Зі збірника «На крилах любові та гумору»·№ 26

ПамʼятьВійна й історіяРодинаЛюбовПриродаДуховність

слово

Стоїть в скорботі обеліск,
Бо втілів стражденну матір.
У якої було п'ятеро синів,
Що пішли із дому воювати.
Застигла мамина сльоза -
Півстоні літ не висихає.
Давно затихла та гроза,
А мати ще синів чекає.
Не повернулися з війни,
Не пригорнули свою матір.
Десь у могилах сплять вони,
І от печаль прийшла до хати.
З тої далекої пори
Душа її закам'яніла,
Ніби зірвалася з гори,
І у безодню полетіла.
Свята у матері любов -
Тепер вона на п'єдесталі,
Щоб не сталось лихо знов,
А наші діти  війни не знали.

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 29

НЕВІДОМОМУ СОЛДАТУ

Світлої пам'яти
Івана Лаврентієвича Седеня
Не раз сніги землю замітали,
Та її рани й досі ще болять.

№ 21

ПРОСТИТЕ НАС РЕБЯТА

Светлой памяти друга
Я помню Коля нашу встречу
И взбудораженный вокзал
Прощальный наш последний вечер

№ 31

ЛОЖЬ ИЗ-ПОД ПЛАХИ

Штрафным частям,
форсировавшим Днепр
В тревожном сне - опять атака,
Где снова шел тяжелый бой.