СКОРБОТНА МАТИ

Стоїть в скорботі обеліск, Бо втілів стражденну матір. У якої було п'ятеро синів, Що пішли із дому воювати. Застигла мамина сльоза - Півстоні літ не висихає. Давно затихла та гроза, А мати ще синів чекає. Не повернулися з війни, Не пригорнули свою матір. Десь у могилах сплять вони, І от печаль прийшла до хати. З тої далекої пори Душа її закам'яніла, Ніби зірвалася з гори, І у безодню полетіла. Свята у матері любов - Тепер вона на п'єдесталі, Щоб не сталось лихо знов, А наші діти війни не знали.