Памʼять квітами рясніє

ЖОРСТКА ПРАВДА

Зі збірника «На крилах любові та гумору»·№ 27

ПамʼятьВійна й історіяРодинаЛюбовДуховність

слово

Обпалені війною спогади дитинства.
Широкий шлях проліг біля села,
Вихор війни по ньому прокотився.
Вдова на фронт кохання провела,
Били в серця солдатські похоронки,
Омиті кров'ю і в гірких сльозах.
Дитячі душі ранили осколки,
Правда війни жила в їхнії очах.
Діти війни, сирітські ваші долі -
Це материнський біль недоспаних ночей.
Ваш ратний подвиг, на пшеничнім полі,
Вдовине щастя і шматок хліба для дітей
Жорстка правда про дітей війни,
І їм цю правду ніколи не забути.
Бувають часто душі в них сумні -
Сплюндроване життя не повернути.

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 26

СКОРБОТНА МАТИ

Стоїть в скорботі обеліск,
Бо втілів стражденну матір.
У якої було п'ятеро синів,
Що пішли із дому воювати.

№ 29

НЕВІДОМОМУ СОЛДАТУ

Світлої пам'яти
Івана Лаврентієвича Седеня
Не раз сніги землю замітали,
Та її рани й досі ще болять.

№ 31

ЛОЖЬ ИЗ-ПОД ПЛАХИ

Штрафным частям,
форсировавшим Днепр
В тревожном сне - опять атака,
Где снова шел тяжелый бой.