Надія, віра й любов

ЗОЛОТИЙ ВАЛЬС

Зі збірника «На крилах любові та гумору»·№ 126

Надія, віра й любовЛюбовДуховність

слово

Пролетіли літа, промайнули,
Завітала вже старість до нас.
Ми сьогодні про неї забули:
Я запрошую, мила, на вальс.
Пригадаєм з тобою, кохана,
Де любові зростав первоцвіт
І велике душевне єднання,
І кохання палкого політ.
Я відчув радість юності знову,
Хоч весілля уже золоте.
Ми у парі пройшли шлях чудовий -
Наше щастя в любові цвіте.
Поклади мені руки на плечі
І, як в юності, знов пригорни.
Як прекрасний, кохана, цей вечір
І цей вальс, як життя, золотий.
Своїм щастям завдячуєм долі,
Неповторний в житті такий час:
Пережили і радість, і болі...
Тож спасибі, кохана, за вальс!

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 125

ГОРОД ЮНОСТИ

Стоит на Полесье зеленом,
Окутан каймою лесной -
Прекрасный родной и любимый,
И с гордой своей сединой.

№ 128

ЕДЕЛЬВЕЙСИ ЩАСТЯ

Вершини вкриті снігами,
Внизу едельвейси цвітуть.
Отак і в житті між нами
Кохання і зрада живуть.

№ 129

МАРНІ НАДІЇ

Ми побрались з тобою, кохана,
Стали вже на весільний рушник.
В храмі Божому нас повінчали:
Ти дружина, а я чоловік.