Памʼять квітами рясніє

ГЕНОЦИД

Порядок у документі: № 23

ПамʼятьУкраїнаПриродаДуховність

слово

Сонце сходить і заходить - Так літа минають, Але мучеників тих Люди пам'ятають. Вітер їм пісні співає, І плаче калина. Журба душі огортає: Де ж їхня могила? Їх голодом катували, Брехнею морили, Вожді „правдою" своєю Геноцид творили. Теперішні брехуни Гасло осідлали: - Геноциду не було, Миші хліб покрали. Буде ненька-Україна Завжди пам'ятати, Як розп'яли наш народ Нащадки Пілата.

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 25

ЗОЛОТА ПЕРЛИНА

Генії живуть у пам'яті народу,
Їхнє слово поетичне не помре,
А мова рідна - для душі свобода,
Яка в серцях у нації живе.

№ 26

ДВІ ДОЛІ

Світлій пам'ті загиблих воїнів
У Києві на Майдані
Стоїть мов богиня,
Гарна жінка на колоні,

№ 24

ЄДИНА, РІДНА, СОЛОВ'ЇНА

Не раз кати тебе вбивали,
Душили на далеких Соловках.
А ти з колін вставала,
Молитвою звучала на вустах,