Памʼять квітами рясніє

ЄДИНА, РІДНА, СОЛОВ'ЇНА

Зі збірника «На крилах любові та гумору»·№ 24

ПамʼятьПриродаДуховність

слово

Не раз кати тебе вбивали,
Душили на далеких Соловках.
А ти з колін вставала,
Молитвою звучала на вустах,
Мила наша мова солов'їна,
За тебе пролито велику кров.
Прекрасна, люба, рідна і єдина,
Сестра по духу серед інших мов.
Далекі пращури тебе плекали,
Зберегли на щастя, на віки.
Тепер шматують мовні яничари -
Ці політичні байстрюки.
Ти будеш жить з народом вічно -
Молитвою і колисковою звучать,
Красива, мелодійна і велична.
Господь велив тобі такою стать!

Усі вірші

архів поруч

Читайте також

№ 23

ГЕНОЦИД

Сонце сходить і заходить -
Так літа минають,
Але мучеників тих
Люди пам'ятають.

№ 25

ДВІ ДОЛІ

Світлій пам'ті загиблих воїнів
У Києві на Майдані
Стоїть мов богиня,
Гарна жінка на колоні,

№ 26

СКОРБОТНА МАТИ

Стоїть в скорботі обеліск,
Бо втілів стражденну матір.
У якої було п'ятеро синів,
Що пішли із дому воювати.